Пошуковий запит: (<.>A=Кричун І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 20
Представлено документи з 1 до 20
|
1. |
Кричун І. І. Особливості взаємодії тахікінінової і пептидно-гормональної ланок регуляції судинного тонусу у хворих на гіпертонічний тип перебігу вегето-судинної дистонії [Електронний ресурс] / І. І. Кричун, В. М. Пашковський // Запорожский медицинский журнал. - 2012. - № 4. - С. 104-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2012_4_33 Обследованы 69 больных вегетососудистой дистонией с артериальной гипертензией и 27 практически здоровых лиц, которые не отличались по возрасту от группы обследованных больных. Определено, что при вегетососудистой дистонии с артериальной гипертензией на сосуды преобладает бомбезинергическое влияние с параллельным статистически достоверным, сравнительно с контрольной группой, повышением в плазме крови концентрации ангиотенизна II и повышением активности ангиотензинпревращающего фермента. Полученные данные свидетельствуют о напряжении ренин-ангиотензиновой системы и развитии эндотелиальной дисфункции у данной категории больных.
|
2. |
Хоменко О. Д. Метод ехоенцефалоскопії в експертизі та діагностиці лікворно-гіпертензивного синдрому у хворих з наслідками черепно-мозкової травми [Електронний ресурс] / О. Д. Хоменко, І. І. Кричун, І. В. Бачинська, Н. О. Батіг // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(1). - С. 179-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(1)__77 На основі дослідження 86 осіб із наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми виявлено, що найбільш частим синдромом є синдром вегето-судинної дистонії. Відмічено гіпердіагностику лікворно-гіпертензивного синдрому у даної категорії хворих на підставі проведення тільки ехоенцефалоскопії. Вказано на недоцільність проведення ехоенцефалоскопічного дослідження хворим з уже проведеною нейровізуалізацією.
|
3. |
Пашковський В. М. Наукові здобутки кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка [Електронний ресурс] / В. М. Пашковський, І. І. Кричун // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 188-193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_2_51 Висвітлено основні наукові здобутки кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Буковинського державного медичного університету з часу її заснування по теперішній час.
|
4. |
Кричун І. І. Плазмовий вміст молекул адгезії у хворих на різні типи вегетосудинної дистонії [Електронний ресурс] / І. І. Кричун, В. М. Пашковський, Ю. Г. Прасол // Український вісник психоневрології. - 2010. - Т. 18, вип. 3. - С. 86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2010_18_3_50
|
5. |
Пашковський В. М. Показники стану ренін-ангіотензинової системи у хворих на різні типи вегетосудинної дистонії [Електронний ресурс] / В. М. Пашковський, І. І. Кричун, З. А. Мудрик // Український вісник психоневрології. - 2010. - Т. 18, вип. 3. - С. 99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2010_18_3_78
|
6. |
Кричун І. І. Характеристика змін плазмового вмісту тахикінінів у хворих на вегето-судинну дистонію [Електронний ресурс] / І. І. Кричун // Український вісник психоневрології. - 2008. - Т. 16, вип. 1. - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2008_16_1_13
|
7. |
Васильєва Н. В. Медикаментозна корекція ендотеліальної дисфункції та мінімалізація впливу оксидантного стресу при дисциркуляторній енцефалопатії [Електронний ресурс] / Н. В. Васильєва, І. І. Кричун, А. І. Мельник // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 23-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_1_8 Висвітлено питання патогенетичної корекції ендотеліальної дисфункції та нормалізації процесів пероксидного окиснення ліпідів при дисциркуляторній енцефалопатії з використанням ендотеліотропних та антиоксидантних препаратів.
|
8. |
Пашковський В. М. Ендотеліальна дисфункція та показники пероксидного окиснення ліпідів у пацієнтів із дисциркуляторною енцефалопатією [Електронний ресурс] / В. М. Пашковський, І. І. Кричун, Н. В. Васильєва // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 124-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_1_31 Вивчено показники ендотеліальної дисфункції, оксидантної та глутатіонової систем крові у пацієнтів із дисциркуляторною енцефалопатією. Продемонстровано нейропептидний дисбаланс та активація оксидантної системи.Вивчено показники ендотеліальної дисфункції, оксидантної та глутатіонової систем крові у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Продемонстровано ендотеліальну дисфункцію на тлі активації оксидантної системи.
|
9. |
Кричун І. І. Ефективність венотонізувальних засобів у комплексному лікуванні гострої невропатії лицьового нерва [Електронний ресурс] / І. І. Кричун, В. М. Пашковський // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_43
|
10. |
Хоменко О. Д. Можливості методу ехоенцефалоскопії в діагностиці лікворногіпертензивного синдрому у хворих з наслідками черепномозкової травми [Електронний ресурс] / О. Д. Хоменко, І. І. Кричун, Ю. Д. Тимочко // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_81
|
11. |
Васильєва Н. В. Корекція когнітивних порушень у хворих з гіпертонічною дисциркуляторною енцефалопатією [Електронний ресурс] / Н. В. Васильєва, В. М. Пашковський, І. І. Кричун, І. І. Білоус, О. Б. Яремчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 1. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_1_13
|
12. |
Пашковський В. М. Ендотеліальна дисфункція та показники пероксидного окиснення ліпідів у пацієнтів із хворобою Паркінсона [Електронний ресурс] / В. М. Пашковський, І. І. Кричун, Н. В. Васильєва, О. Б. Яремчук, І. І. Білоус // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 2(1). - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_2(1)__15 Вивчено показники ендотеліальної дисфункції, оксидантної та глутатіонової систем крові у пацієнтів із дисциркуляторною енцефалопатією. Продемонстровано нейропептидний дисбаланс та активація оксидантної системи.Вивчено показники ендотеліальної дисфункції, оксидантної та глутатіонової систем крові у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Продемонстровано ендотеліальну дисфункцію на тлі активації оксидантної системи.
|
13. |
Шадід Ф. Х. Ф. Вміст у плазмі крові деяких маркерів пошкодження ендотелію та показники ендотелійзалежної вазодилатації у хворих із загостренням хронічної дискогенної люмбалгії [Електронний ресурс] / Ф. Х. Ф. Шадід, І. І. Кричун // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 2(1). - С. 103-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_2(1)__24
|
14. |
Кричун І. І. Зміни концентрації в плазмі крові маркерів апоптозу ендотеліоцитів у хворих на гіпертонічну дисциркуляторну енцефалопатію та методи їх корекції [Електронний ресурс] / І. І. Кричун // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_4_19 Встановлено, що у хворих на вегетосудинну дистонію (ВСД) за гіпертонічним типом у плазмі крові статистично вірогідно, у порівнянні з контрольною групою, зменшується концентрація молекул в CD95 та підвищується рівень молекул sCD117, що супроводжується вірогідним підвищенням активності каспази-1, однак активність каспаз-3 та -8, а також вміст у крові sFas-L не змінюються. Лікування з використанням глутаргіну зменшує плазмову концентрацію в CD95 на 28 %. нормалізує рівень у крові sCD117 і не впливає на концентрацію sFas-L та активність каспаз-1, -3, -8 у плазмі крові. У разі ВСД за гіпотонічним типом концентрації в плазмі крові sCD95, sFas-L та активність каспаз-1, -3, -8 відповідають контрольним значенням на тлі підвищення плазмового рівня sCD117 на 91 %. Використання ербісолу в лікуванні не змінює плазмових концентрацій sCD95, sFas-L та активності каспаз-1, -3, -8, проте знижує вміст у крові sCD117 до контрольних величин. У хворих на ВСД за змішаним типом статистично вірогідно у порівнянні з контрольною групою та з іншими групами обстежених, підвищується концентрація в плазмі крові молекул sCD95, sFas-L та розчинної форми фактора стовбурових клітин - молекули sCD117, що супроводжується вірогідним підвищенням активності каспаз-1, -3, -8. Поєднані ефекти глутаргіну і ербісолу в пацієнтів даної групи характеризуються пониженням (але не нормалізацією) вмісту в крові sCD95 на 45 %, sFas-L - на 46 %, sCD117 - на 47 % та зменшенням активності каспаз-1, -3, -8.
|
15. |
Пашковський В. М. Корекція когнітивних порушень у хворих на хворобу Паркінсона [Електронний ресурс] / В. М. Пашковський, О. Б. Яремчук, І. І. Кричун, Н. В. Васильєва, І. І. Білоус // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 3. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_3_8
|
16. |
Кричун І. І. Клінічні особливості вегето-судинної дистонії з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / І. І. Кричун, В. М. Пашковський, Л. В. Братко // Вісник наукових досліджень. - 2011. - № 4. - С. 110-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2011_4_41
|
17. |
Кричун І. І. Можливості аргініновмісної терапії у лікуванні неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта [Електронний ресурс] / І. І. Кричун, Н. В. Васильєва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2021_20_2_8
|
18. |
Кричун І. І. Деякі особливості неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта в чоловіків молодого віку [Електронний ресурс] / І. І. Кричун // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2021. - Т. 9, № 1-2. - С. 103-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2021_9_1-2_20
|
19. |
Васильєва Н. В. Прегабаліни у лікуванні діабетичних та алкогольних полінейропатій [Електронний ресурс] / Н. В. Васильєва, І. І. Кричун // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2021. - Т. 21, Вип. 2. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2021_21_2_7
|
20. |
Кричун І. І. Особливості стану вегетативної нервової системи при неврологічних проявах остеохондрозу поперекового відділу хребта у пацієнтів молодого віку [Електронний ресурс] / І. І. Кричун, Н. В. Васильева, Ш. Фадід // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2021. - Т. 21, Вип. 2. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2021_21_2_17
|